В.О. Копилов, декан гуманітарного факультету, кандидат філософських наук, профессор.

ЛЮДИНА Є МІРОЮ ВСІХ РЕЧЕЙ 

 Відкриття гуманітарного факультету в ХАІ - широко ві­домому центрі підготовки науково-технічних кадрів - лише на перший погляд може здатися парадоксальним. Сучасний стан людства характеризується не лише переходом від одного тисячоліття до іншого, але й переходом до принципово нового - постіндустріального - способу організації та розвитку самого життя людини, і в цих умовах в черговий раз з усією гостротою постає проблема людини, як це вже було в епоху Античності, Відродження чи Просвіти.

 З одного боку, якісно зміню­ється місце і роль людини у вза­ємодії з машиною, у виробничо­му процесі взагалі. Саме людина і тільки людина стає головним чинником і абсолютно паную­чою цінністю науково-техніч­ного прогресу та соціального розвитку в цілому. Людина вже перестала бути простим "при­датком" до машини. Суто тех­нічні питання частіше і більше, а взагалі і краще вирішує сама машина, залишаючи інженерові найбільш глобальні, тобто со­ціальні за формою і гуманістич­ні за змістом питання. Технічні проблеми набувають більш глобального значення, а тому й їх соціально-гуманістичні на­слідки стають все відчутнішими для більш широкого кола людей і самої природи в цілому. В цих умовах глобального поєднан­ня технічної та гуманістичної компоненти людського буття інженерові ставляться зовсім інші відповідно до нового се­редовища та іншої перспекти­ви вимоги, бо від його рішення або помилки залежить тепер доля не лише окремої людини, а можливо, і всього колективу чи навіть людства взагалі. Досить актуальні зараз слова одного з найвидатніших представників науково-технічної інтелігенції академіка В.А. Легасова: "Чор­нобиль вибухнув від того, що нинішні "генії техніки" стояли не на плечах Толстого чи Достоєвського, а на плечах таких же "технарів", як і вони самі". Нова техніка потребує принципово нового інженера з розвиненою професійною та гуманістичною складовою культури. Нове значення і сенс люд­ського фактора в соціальному прогресі зумовили своєрідний переворот в організації всієї системи освіти як головного інституту соціалізації та підго­товки кадрів. Пріоритети по­чали зміщуватися від завдання засвоєння студентами виключ­но технічних знань, навичок, умінь вирішувати конкретні, шаблонні задачі до здатності формування фундаменталь­них стратегій, самостійного пошуку перспектив, здатності працювати в колективі, вихо­вання дійсно всебічно і гармо­нійно розвиненої особистості - інженера-інтелігента. В пере­дових, найрозвинених країнах технічні вузи класичного типу, створені на рубежі XIX і XX сто­літь першою хвилею індустріа-лізаціїзараз зникли практично зовсім. їм на зміну прийшли університети, тобто вузи, го­ловною суттю яких є поєднан­ня природничих, технічних та гуманітарних наук й факульте­тів у єдиному навчально-ви­ховному процесі та просторі, а частка гуманітарних знань ся­гає 30 відсотків при підготовці сучасного інженера будь-якого профілю.

Студентське самоврядування в дії

 Україна, яка відкри­ває для себе світ, в тому числі і світовий освітній простір, і прагне увійти у "європейській дім", не може не враховувати ці глобальні тенденції гуманізації та гуманітаризації.  Таким чином, є всі підстави стверджувати, що створення гуманітарного факультету в уні­верситеті - не випадковість, а закономірна, свідома реакція ректора і всього вищого керів­ництва університету на вимоги часу; це необхідна умова підготовки дійсно висококваліфіко­ваних науково-технічних спе­ціалістів XXI століття, тим паче, що авіація та космонавтика, які за визначенням перебувають на вістрі науково-технічного прогресу, вже сьогодні по­требують кадрів, які зможуть успішно вирішувати завдання завтрашнього дня; це також важливий напрямок принци­пового реформування всього освітньо-виховного процесу в Національному аерокосмічно­му університеті.

 Гуманітарний факультет було створено 22 квітня 1999 року. Отже, він наймолодший з усіх факультетів університету. Од­нак, за існуючою в ХАІ традиці­єю, він вже встиг відзначити свій перший ювілей - 5-річчя свого існування. Це було скромне, але дуже важливе і цікаве свято. По­казово, що до нього з належною повагою віднеслись найстаріші факультети, викладачі та керів­ництво університету. З іншого боку, до складу гуманітарного факультету увійшли кафедри і викладачі, які працюють в ХАІ вже десятиріччя. Наприклад, професори К.О. Байрачний та А.І. Епштейн почали свою викла­дацьку та виховну діяльність в ХАІ ще в 1960 p., а кафедри іно­земних мов і хімії були створе­ні ще в далекому 1930 p., тобто вони є ровесницями нашого вузу і теж відзначають 75-річний ювілей.

 До складу факультету зараз входять 7 кафедр: філософії, політології та історії, україноз­навства, іноземних мов і при­кладної лінгвістики, фізичного виховання, екології та хімії, психології. На сьогодні на цих кафедрах працюють понад 180 викладачів, з них - 10 докторів наук, 14 професорів, 40 кан­дидатів наук, 29 доцентів. 26 співробітників навчально-до­поміжного персоналу обслуго­вують навчальний і науковий процеси у 25 профільних на­вчально-методичних кабіне­тах і лабораторіях, серед яких, наприклад, кабінет іноземних мов, обладнаний найсучасні­шою комп'ютерною технікою, та науково-дослідна лабора­торія соціологічних і психоло­гічних проблем вищої освіти, яка за державним замовлен­ням досліджує тему "Системне моделювання, прогнозування та моніторинг психофізіоло­гічного стану людини-опера-тора в середовищі виконання критично небезпечних задач в авіаційній галузі", крім того, ця лабораторія за замовленням ректорату щорічно досліджує поточні проблеми організації навчального та виховного про­цесу в університеті.

Хвилююча мить - вручення студентських квитків.

 За 5 років існування факуль­тету на його кафедрах було підготовлено понад 100 на­вчально-методичних посібників загальним обсягом 350 друко­ваних аркушів та 3 навчальних посібники із грифом Міністерств освіти Росії та України. Велику роботу в цьому напрямку про­водить методична комісія ради факультету, яку очолює заступ­ник декана Ю.І. Кисіль. За цей пе­ріод викладачі факультету опу­блікували понад 400 наукових праць, серед них 5 монографій. Співавтором монографії, ви­даної у Німеччині, є професор ХАІ В.О.Копилов. На трьох ка­федрах факультету - філософії, політології та екології - діють аспірантури, які є добрим науко­вим щаблем для молоді. На чолі цих наукових шкіл стоять добре відомі в Харкові вчені - доктор філософських наук, професор К.О.Байрачний і доктор історич­них наук, професор А.І.Епштейн, За останні 5 років в аспірантур: факультету навчалось 39 осіб, 10 з них успішно захистили дисер­тації на здобуття вченого ступе­ня кандидата філософських або історичних наук. Загалом за цей час викладачі факультету захис­тили 21 кандидатську дисерта­цію, а минулого року сталась дуже важлива в цьому сенсі по­дія - доцент кафедри філософії О.П. Проценко захистила док­торську дисертацію.Практично всі кафедри фа­культету мають добре налаго­джені творчі зв'язки з універси­тетами  дальнього зарубіжжя перш за все з США, Німеччиною, Францією. І це добра ознака часу, і добре, що наш університетах відіграє певну роль в цій дуже важливій справі. Багато викла­дачів факультету стажувались в університетах цих країн. На факультеті було проведено кілька міжнародних наукових конференцій, в яких активну участь брали видатні вчені зарубіжних, країн. Наприклад, міжнародна науково-практична  конференція "Політична наука: предмет і методологічні засади" була проведена у 2001 р. разом із універ­ситетом  Монтеск'є  (Франція).

 Щорічно на факультеті проводиться міжнародна наукова конференція студентів і молодих вчених на тему "Людина, культу­ра, техніка". Її організаційну роботу очолює завідувач кафедри українознавства А.Є.Прилуцька. Кафедрою політології було реалізовано декілька міжнародних проектів (наприклад, міжнарод­ний проект "Вища школа: лідерство  заради прогресу" під патронатом міжнародного фонду “ відродження ” та Міністерства освіти і науки України). Особливість діяльності ка­федр гуманітарного факультету полягає у тому, що вони організують навчально-виховний процес зі студентами всіх факультетів і курсів університету. Щорічно викладачі факультету проводять заняття з 22 навчальних дисциплін зі студентами першого по п'ятий курси включно. Всі кафедри факультету працюють зі студентами заочної форми навчання та учнями аерокосмічного ліцею. А викладачі кафедр філософії та іноземних мов активно співпрацюють з магістрами та аспірантами університету. Таким чином, можна стверджувати, що колективи кафедр гуманітарного факультету працюють з кожним студентом ХАІ, тобто кожен випускник аерокосмічного університету несе в собі частинку ума та серця гуманітаріїв.Широким визнанням наукових і   педагогічних успіхів викладачів факультету є професійні перемоги на самих престижних конкурсах. Так, серед переможців конкурсу професійної майстерності “Ікари ХАІ” за останні роки були: завідувачи кафедр Н.Д.Волкова, В.О.Копилов, викладачі – Г.Т.Ніколаєнко, І.І.Ковальова, Є.П. Корогодова, Ю.І.Кисіль, Л.В. Рязанцева, Л.О.Денисова, Н.Г.Ревенко, М.І.Захарченко, М.І.Шафігулін, Н.І.Парафійник, О.П.Лисак, О.В.Ковалевська, Н.Б.Зюбанова, Г.Ю.Каніщев, О.О Кочемирівська. Є наші викладачі й серед переможців обласного конкур­су «Вища  школа Харківщини - кращі імена» - це А.Є.Прилуцька, завідувач кафедри українознавства. За підсумками підготовки спортсменів вищої кваліфікації кращим тренером України з боротьби самбо був визнаний O.A.Заїка, доцент ка­федри фізичного виховання.

 Ас­пірант кафедри політології Ілля Калина в 2004 р. став бронзовим призером чемпіонату світу з кік­боксингу. З великою повагою та відчуттям вдячності ми говори­мо про найстарішого викладача нашого університету - профе­сора А.І. Епштейна, який є по­чесним доктором Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, був нагородже­ний Почесною грамотою Мініс­терства освіти і науки України, одержав стипендію імені В.Н. Ка­разіна і премію імені Д.Багалія. Йому присвоєно звання «Почес­ний член Всеукраїнської спілки краєзнавців». Викладачі факультету дося­гають успіхів не тільки на профе­сійній, але і на аматорській ниві. Старший викладач кафедри фізичного виховання М.І.Шафі­гулін відомий в нашому універ­ситеті та місті не тільки як до­свідчений тренер важкоатлетів, але й як талановитий художник-пейзажист. Він неодноразово брав участь у художніх оглядах-конкурсах і одержував почесні нагороди.Протягом усіх цих років профспілкову організацію фа­культету очолює старший ви­кладач кафедри іноземних мов Н.Б. Зюганова ; головний девіз її діяльності - "Повага та турбота про людей факультету".Факультетська форма гумані­тарної освіти дозволила зібрати в єдиний колектив усіх викладачів-гуманітаріїв університету.

Ми святкуємо 5-річний ювілей.

 З одного боку, це створило спри­ятливі умови для професійного спілкування та взаємозбагачен­ня досвідом викладачів, усунен­ня дублювання та ліквідації "бі­лих плям " у викладанні суміжних дисциплін , об'єднання зусиль у досягненні спільної мети, поліп­шення морально-психологічно­го клімату на кафедрах. А з іншо­го боку, швидше та ефективніше стала функціонувати інформа­ція; активніше приймаються, контролюються і виконуються рішення. Це суттєво поліпшило процес керування життєдіяль­ністю цих дуже специфічних для ХАІ кафедр. Наприклад, кафе­дра іноземних мов, яку очолює відомий в університеті викладач - професор ХАІ І..І. Усов , навчає студентів усіх факультетів, усіх спеціальностей і працює з аспі­рантами; налічує вона понад 50 викладачів, серед яких 99% - це жінки. Завдяки факультету впер­ше за багато років гуманітарії ХАІ почали відчувати свою зна­чущість, необхідність і самодос­татність у стінах технічного вузу, а з іншого боку, і університет по­чав отримувати від гуманітаріїв суттєву і конкретну (у тому числі і фінансову) віддачу. На етапі свого становлення гуманітарний факультет вирішує багато важливих і складних пи­тань. Приоритетними серед них є зазначені в наказі про ство­рення факультету задачі: підви­щення навчальної, методичної та наукової роботи самих гума­нітаріїв, відкриття в ХАІ нових спеціальностей гуманітарного профілю, якісне поліпшення виховної роботи у вузі, стиму­лювання процесу гуманізації та гуманітаризації всього навчаль­но-виховного комплексу в уні­верситеті.

Вручення символічного студентського квитка.